Перше травня, міжнародне свято трудящих; день солідарності робітників всього світу, бойового огляду сил трудящих всіх країн. Вирішення про проведення 1 травня щорічних демонстрацій було прийнято в липні 1889 Паризьким конгресом 2-го Інтернаціоналу на згадку про виступ робітників Чикаго, що організували 1 травня 1886 страйк з вимогою 8-годинного робочого дня, а також демонстрацію, що закінчилася кровопролитним зіткненням з поліцією. Вперше день П. м. був відмічений як міжнародне свято в 1890 в Австро-Угорщині, Бельгії, Германії, Данії, Іспанії, Італії, США, Норвегії, Франції, Швеції і деяких ін. країнах (у Великобританії — в неділю 4 травня 1890); головною вимогою учасників перших першотравневих виступів було встановлення 8-годинного робочого дня. Питання про форму проведення дня 1 травня і вміст першотравневих гасел були незрідка предметом гострих розбіжностей між представниками революційного і реформіста напрямів робочого руху.
Величезна дія Великої Жовтневої соціалістичної революції, що революціонізувала, в Росії на міжнародний робочий рух відбилася і на характері першотравневих свят, які стали ще масовішими і знайшли в багатьох країнах виразно виражену революционно-антікапіталістічеськую спрямованість. Після 2-ої світової війни 1939—1945 утворення світової соціалістичної системи, розпад колоніальної системи імперіалізму і зміцнення сил соціалізму і демократії у всьому світі визначили особливості святкування дня П. м. в різних країнах і регіонах.
В соціалістичних країнах день П. м. проходіт під знаком мобілізації трудящих на боротьбу за побудову соціалізму і комунізму. У країнах, що розвиваються, звільнилися від колоніального панування, а також в країнах, ведучих боротьбу за політичну незалежність, день П. м. проходіт як день боротьби проти імперіалізму і внутрішньої реакції, за знищення колоніалізму і неоколоніалізму, за створення (у країнах, що звільнилися) самостійної економіки і прогресивну дорогу соціально-економічного розвитку. У розвинених капіталістичних країнах цього дня трудящі висувають вимоги, направлені на поліпшення умов їх життя і праці, виступають за демократичні перетворення, за соціалізм.
У всіх країнах П. м.— день інтернаціонального братерства народів, день боротьби за мир.
Перше травня в дореволюційній Росії і в СРСР. В Російській імперії день П. м. вперше був відмічений в 1890 страйком 10 тис. робітників Варшави. У 1891 маївку робітників організувала в Петербурзі соціал-демократична група М. І. Бруснева . В 1892—94 П. м. наголошувалося зборами і зборами робітників Петербургу, Тули, Варшави, Лодзі, Вільнюса, Казані, Києва, Нижнього Новгорода. З середини 90-х рр. робочі в день П. м. все частіше владнували страйки. З 1900 П. м. наголошувалося не лише страйками, але і демонстраціями в Києві, Варшаві, Вільнюсі, Гельсингфорсе, Харкові (див. Харківська маївка 1900 ) . В 1901 за ініціативою «іскри» була видана загальнопартійна першотравнева прокламація РСДРП. Першотравневі виступи робітників 1901 в Петербурзі, Тбілісі, Гомелі, Харкові і ін. містах вперше супроводилися гаслами: «Геть самодержавство!», «Хай живе республіка!», зіткненнями з військами (див. «Обухівська оборона» 1901 ) . Першотравневі виступи робітників набували загальноросійського характеру. У 1905 святкування П, м. проходіло в 177 містах і промислових пунктах. Окрім робітників, в святкуванні П. м. стали брати участь селяни, солдати і матроси. У роки реакції П. м. наголошувалося головним чином зборами і зборами. У 1912, після Ленського розстрілу, в травневі дні страйкувало 400 тис. робітників (основні гасла: 8-годинний робочий день; конфіскація поміщицьких земель; скидання самодержавства). У першотравневих страйках 1913 брало участь 420 тис. робітників, в 1914—500 тис. Після перемоги Лютневої революції 1917 П. м. вперше було відмічено вільно. На вулиці вийшли мільйони під гаслами більшовиків трудящих: «Вся влада Радам!», «Геть імперіалістичну війну!» і ін.
З перемогою Великої Жовтневої соціалістичної революції характер і вміст святкувань П. м. змінилися. Трудящі Радянського Союзу в день П. м. виражають свою солідарність з революційною боротьбою капіталістичних країн трудящих, з національно-визвольним рухом, виражають рішучість віддати всі сили боротьбі за мир, за побудову комуністичного суспільства В СРСР 1 травня (по КЗОТу РРФСР 1918) і 2 травня (пост. ЦВК(Центральний виконавський комітет) СНК(Рада Народних Комісарів) СРСР від 23 квітня 1928) неробочі дні.
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування) 5 видавництво (див. Довідковий том, ч. 1, с. 459); Перше Травня в царській Росії 1890—1916 рр. Сб. док-тов [М.], 1939; Почебут Р. А. Першотравень, Л., 1961.
