«Обухівська оборона» 1901 , страйк робітників Обухівського заводу (нині «Більшовик») в Петербурзі. У 1901 на заводі вели революційну пропаганду близько 20 социал-демократітчеських кружків (А. Шотман, С. Малишев, А. Манн, Н. Юников і ін.), які охоплювали близько 100—250 чіл., а також декілька кружків з есерівським ухилом. 1 травня почався страйк 14 підприємств сторони Виборгськой, а потім і Невськой застави. Керівники кружків, використовуючи обурення робітників звільненням 26 чіл., що не вийшли (у числі 1—1,5 тис. чіл.) 1 травня на роботу, призвали до страйку. 7 травня декілька тис. робітників, присутніх біля заводу, зажадали внесення 1 травня до табеля свят, звільнень заарештованих, відновлень звільнених, введень 8-годинного робочого дня, відміни наднормових, нічних і святкових робіт, звільнення ряду адміністративних осіб, узаконення інституту депутатів, підвищення заробітку і ін. Цього дня сталося зіткнення робітників з поліцією. «О. о.» очолили робітники заводу А. Гаврілов і А. Ермаков. Атаки кінної поліції були відбиті, але незабаром опір робітників, озброєних лише каменями, був зломлений, декілька робітників убито і поранений. Частина тих, що страйкували була віддана під суд.(судовий) 8 травня на підтримку обуховцев застрайкували робочі ін. заводів Петербургу. Виступ обуховцев свідчив про можливість вуличної боротьби з поліцією і військами, про збільшену свідомість і організованості робітників, про їх високе відчуття пролетарської солідарності. Міжнародна соціалістична конференція в Брюсселі 30 грудня 1901 в спеціальній резолюції вітала обуховцев і засудила вживання проти них зброї.
Літ.: Ленін Ст І., Нове побоїще, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 5; Історія робітників Ленінграда, т. 1, 1703— лютого 1917, Л., 1972. с. 231—47.
