Перська мова, фарсі, мова персів . Офіційна мова Ірану. Поширений також в деяких арабських країнах. Число тих, що говорять понад 13,5 млн. чіл. (1970, оцінка). Належить до південно-західної гілки Іранської групи індоєвропейської сім'ї мов. У історії П. я. розрізняють 3 періоди: древній, середній і новий. Поряд з таджицькою мовою і даруй (фарси-кабулі) Афганістану сучасний П. я. є генетичним наступником древнеперсидського (засвідченого в клинописних пам'ятниках царів Ахеменідськой династії, 6—4 вв.(століття) до н.е.(наша ера)), среднеперсидського (пам'ятники 3—7 вв.(століття)) і новоперсидського класичного періоду (з 7 в.— приблизне до 15 ст). У цей період пам'ятники писемності зафіксовані з 9 ст В середні віки П. я. як літературна мова використовувався також в Азербайджані, Індії. П. я. має ряд говоров, найбільш вивчений тегеранський. Фонетичні особливості: 6 монофтонгів, 2 дифтонги, 23 консонантах фонеми. Характерна наявність увулярного і ніжнефарінгального (або ларінгального) рядів приголосних. Не допускається збіг два і більш згідних на початку слова. Наголос, як правило, на кінці слова. Для морфології характерна відсутність відмінкової системи в імен, категорії роду. При суфіксальному утворенні форм множини — збереження «ламаного множинного» в арабських словах. У дієслівній словозміні переважання аналітичних форм над флективними. Наявність великої кількості сложноїменних дієслів типа guš dådän —«слушать». Особисті займенники — повні і енклітічеськие. Приводи переважають над послелогамі. Для синтаксису характерна наявність так званої ізафетной конструкції визначальних поєднань — препозиція визначуваного, оформленого показником -і: ketåb-e xub — «хороша книга». Основу лексики складає власне іранський шар, є арабізми, тюркизми. З 19 ст проникає французька, російська, англійська лексика. Писемність — на основі арабської графіки.
Літ.: Рубін Ю. А., Сучасна перська мова, М., 1960; Пейсів Л. С., Питання синтаксису перської мови, М., 1963; Гапріндашвілі Ш. Р. і Гиунашвілі Дж. Ш., Фонетика перської мови, Тб., 1964; Персидсько-російський словник, т. 1—2, М., 1970; Lambton А. До. S., Persian grammar, Camb., 1953; Lazard G., Grammaire du persan contemporain, P., 1957; Hodge С. Т., Spoken persian, Wash., 1960.
