Перифраза, перифраза (від греч.(грецький) períphrasis — описове вираження, іносказання), 1) у стилістиці і поетиці: троп, що описово виражає одне поняття за допомогою декількох. Можливі П. різної складності, від найпростіших («занурився в сон» замість «заснув») до найскладніших, таких, що зближуються з метонімією, уособленням і ін. видами тропів («... з довгих вусів, напудрених тим невблаганним перукарем, який без заклику є і до красуні і до виродка, і насильно пудрить декілька тисяч вже років весь рід людський» — замість «з сивих вусів»; Н. Ст Гоголь). Окремим випадком П. є евфемізм — описове вираження «низьких» або «заборонених» понять («нечистий» замість «меж»). П. не слід плутати з парафразою . 2) Інколи терміном «П.» позначається також переспівавши — рід пародії, в якому предметом осміяння є не форма пародійованого твору, а новий вміст, що вкладається в неї (ср. «Спи, немовля моє прекрасне...» М. Ю. Лермонтова і «Спи, шибеник, поки нешкідливий!..» Н. А. Некрасова).
