Перець Іцхок Лейбуш
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Перець Іцхок Лейбуш

Перець Іцхок Лейбуш [18(30) .5.1851, Замостье, нині Замосць, Люблінське воєводство, Польща, - 21.3(3.4) .1915, Варшава], єврейський письменник. Народився в сім'ї торговця. Займався самоосвітою. Друкувався з 1875 на івриті, з 1888 — на ідіше. У 90-х рр. заснував періодичні видання «Ді йідіше бібліотек» («Єврейська бібліотека»), «Літератур ун лебн» («Література і життя»), що зіграли велику роль в розвитку єврейської суспільної думки. П. виступав як сміливий новатор в різних літературних жанрах. Найяскравіше його талант виявився в остроконфліктной новелі. У 90-х рр. основний пафос творчості П. був направлений проти пережитків середньовіччя в єврейському середовищі. Трагічні в його розповідях жертви релігійного аскетизму («Кабалістики», «В поштовому фургоні»). В кінці 80-х рр. П. ще покладав надії на буржуазну культуру. Проте пізніше він виступав із статтями, що викривають буржуазні «свободи». У розповіді «Бонця-мовчальник» (1894) виражений протест проти вікового пригноблення людини, в новелі «Любов ткача» (1897) виявилися симпатії до соціалістичного руху. На початку 1900-х рр. в творчості П. переважав романтичний початок: «Хасидськие розповіді» (1900), «Народні віддання» (1904—09). Обачності буржуа він протиставив духовне багатство персонажів, створених народною фантазією. Творчість П. надав значний вплив на розвиток нової єврейської літератури.

  Соч.: Але верк, т. 1—18, Нью-Йорк — Вільно, 1915—16; Ойсгевейлте верк, т. 1—2. [Вступить, стаття Р. Рубіной], М., 1941; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Собр. соч.(вигадування), т. 1-4, М., 1911—1914; Розповіді і казки. [Предісл. Ш. Епштейна], М., 1941; Вибране. [Предісл. Р. Рубіной], М., 1962.

  Літ.: Рубіна Р., Іцхок Лейбуш Перець, М., 1941. 

І. Л. Перець.