Патолічев Микола Семенович [народився 10(23) .9.1908, с. Золіно, нині Дзержінського району області Горького], радянський державний і партійний діяч. Член КПРС з 1928. Народився в сім'ї селянина, який в роки Громадянської війни 1918—20 був командиром ескадрона, кавалерійського полку, потім бригади в 1-ій Кінній армії; загинув в бою. У 1925—29 П.— робітник на заводі ним. Я. М. Свердлова в Дзержінське. У 1929—30 секретар Дзержінського РК ВЛКСМ. У 1930—31 секретар Варненського (Челябінська область) РК ВЛКСМ. У 1937 закінчив Військову академію хімічного захисту, потім служив в Радянській Армії. У 1938 в апараті ЦК ВКП (б), парторг ЦК на Ярославському гумовому комбінаті. У 1939—41 1-й секретар Ярославського, в 1941—46 Челябінського обкомів і міськкомів партії. У 1946—47 секретар ЦК ВКП (6) і одночасно заступник голови Ради у справах колгоспів при Раді Міністрів СРСР. У 1947 секретар ЦК КП (б) України. У 1947—50 1-й секретар Ростовського обкому і міськкому ВКП (б). У 1950—56 1-й секретар ЦК КП Білорусії. У 1956—58 заступник міністра, 1-й заступник міністра закордонних справ СРСР. З серпня 1958 міністр зовнішньої торгівлі СРСР. Делегат 18—24-го з'їздів партії; кандидат в члени ЦК з 1939, член ЦК з 1941, в 1946—47 член Оргбюро ЦК, в 1952—53 кандидат в члени Президії ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 1—9-го скликань. Нагороджений 8 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
