Парфюмерно-косметична промисловість, галузь промисловості (у СРСР входить в харчову промисловість ), що виробляє парфюмерно-косметичні вироби і туалетне мило, ефірні масла, синтетичні, ароматичні речовини (див. Парфюмерія,Косметика ).
Промислове виробництво парфюмерно-косметичних виробів почалося в кінці 17 ст у Франції, потім в Італії, Великобританії і ін. країнах. У Росії виникнення П.-к. п. відносять до середини 19 ст У 1843 в Москві була заснована фабрика Товариства Ралле (нині фабрика «Свобода»), в 1860 — Петербурзька технохимічеськая лабораторія (нині фабрика «Північне сяяння»), в 1864 — московська фабрика Т-ва Брокар (нині «Нова Зоря»). До 1914 налічувалося 20 головним чином дрібних підприємств і цехів (за винятком фабрик Ралле і Брокар) із загальною чисельністю близько 2 тис. робітників; перероблялася в основному імпортна сировина.
Випуск продукції парфюмерно-косметичної промисловості
Вся продукція (у роздрібних цінах, що діють), млн. крб.
1913
1928
1940
1950
1970
1973
20,0
.
127,0
116,3
838,2
1060,0
В натурі, млн. одиниць
19,3
119,2
363,7
428,0
1231,2
1402,7
У тому числі:
парфюмерія
10,8
17,2
123,9
108,0
427,2
515,7*
косметика
8,5
102,0
239,8
302,0
804,0
887,0**
* 33,4% - виробництво духів і парфюмерних наборів, 66,6% - одеколону і туалетної води.
** 46,4% - виробництво засобів для догляду за зубами, 17,5% - для догляду за волоссям, 31% - для догляду за шкірою.
В СРСР випуск виробів П.-к. п. почався з 1922 на фабриці «Нова Зоря». У 50—60-і рр. побудовані крупні парфюмерно-косметичні фабрики в рр. Миколаєві, Тбілісі, Ризі, Сімферополі, Казані, Краснодарі, Ташкенті і Свердловську; реконструйовані підприємства в Москві, Ленінграді, Харкові, Львові і ін. містах. У 1974 було 24 спеціалізованих підприємства з високим рівнем концентрації виробництва (середнє вироблення на одному підприємстві близько 60 млн. виробів в рік), найбільша в СРСР і Європі — московська фабрика «Нова Зоря» (щорічне виробництво більше 200 млн. флаконів всіляких духів і одеколонів). Проводяться роботи по механізації процесів з впровадженням автоматичних ліній для фасовки і упаковки продукції (продуктивність в 1974 до 100 виробів в мін ). Асортимент вироблюваної продукції П.-к. п. налічував більше 700 найменувань парфюмерії і до 450 — косметики. Всього у 1973 вироблено близько 95 тис. т виробів (брутто близько 200 тис. т ). Розвинена сировинна база вирощують до 20 видів ефіромаслічних культур. Об'єм річної переробки сировини (на 74 спеціалізованих заводах, велика частина яких утворює агропромислові комплекси з радгоспами) складав 270—280 тис. т в 1974. СРСР — крупний експортер ефірних масел (річне вироблення 1500—1600 т ).
Створена промисловість синтетичних запашних речовин (крупне підприємство — Калузький комбінат), що виробляє більше 120 індивідуальних хімічних продуктів загальною масою 5,5 тис. т (1973).
В П.-к. п. виробляються скляні флакони (723 млн. одиниць в 1973) і алюмінієві туби (340 млн. одиниць в 1973) для фасовки парфюмерно-косметичних виробів.
В зарубіжних соціалістичних країнах розвинене виробництво косметичних виробів; вироблення парфюмерії має обмежений характер. Болгарія експортує зубну пасту і високоякісна трояндова олія (з казанликськой троянди); ГДР(Німецька Демократична Республіка) — засоби для догляду за волоссям; Польща — креми, лосьйони, декоративну косметику.
В капіталістичних країнах відбувається посилена концентрація виробництва П.-к. п. До провідних фірм відносяться: у США — «Ейвон продактс» (Avon Products), «Проктер енд Гембл» (Procter and Gamble); у Франції — «Ореаль» (L''oreal), «Ланком» (Lancome), «Буржуа» (Bourgeoes); у Великобританії — «Сардлі» (Sardley), «Макс Фактор» (Max Factor); у Італії — «Адам» (Adam); у Японії — «Сисейдо» (Siseido). Одна із старих і найбільш відомих — П.-к. п. Франції. Висока якість французьких духів і ефірних масел забезпечує ним широкий збут на світовому ринку.
Літ.: Фрідман Р. А.. Парфюмерія, М., 1955; його ж, Косметика, М., 1959; Товбін І. М., Парфюмерно-косметична промисловість, в збірці: Харчова промисловість СРСР, М., 1967, с. 496—516; Селіфонтова Ст С., Брагинський Н. Би., Парфюмерно-косметична промисловість за кордоном, М., 1964, с. 42.
