Парсонс Толкотт
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Парсонс Толкотт

Парсонс (Parsons) Толкотт (народився 13.12. 1902, Колорадо-Спрінгс, Колорадо), американський соціолог-теоретик, один з головних представників структурно-функціонального напряму в соціології. Президент Американської соціологічної асоціації (1949). З 1927 працює в Гарвардському університеті; у 1946—56 очолював відділення соціальних стосунків.

загрузка...

  П. спирається на роботи М. Вебера, Е. Дюркгейма, А. Маршалла, Ст Парето, а також використовує сучасні системні, кібернетичні і символіко-семіотічні вистави. П. відстоює необхідність побудови загальної аналітичної логико-дедуктівної теорії людської дії як основи вирішення приватних емпіричних завдань. Людська дія, по П., є система, що самоорганізующаяся, специфіку якої, на відміну від систем фізичної і біологічної дії, він убачає, по-перше, в символічності, тобто в наявності таких символічних механізмів регуляції, як мова, цінності і т.д.; по-друге, в нормативності, тобто в залежності індивідуальної дії від загальноприйнятих цінностей і норм; нарешті, в волюнтарістічності, тобто у відомій ірраціональності і незалежності від пізнаваних умов середовища і в той же час залежності від суб'єктивних «визначень ситуації». На основі цього П. будує абстрактну формалізовану модель системи дії, включаючу культурну, соціальну, особову і організмічеськую підсистеми, що знаходяться в стосунках взаємообміну. Однією з головних складових концепції П. є так званий інваріантний набір функціональних проблем: адаптації, целедостіженія, інтеграції, відтворення структури і зняття напруги, вирішення якої забезпечується спеціалізованими підсистемами. Так, усередині соціальної системи функцію адаптації забезпечує економічна підсистема, функцію целедостіженія — політична підсистема, функцію інтеграції — правові інститути і звичаї, функцію відтворення структури — система вірувань, мораль і органи соціалізації (включаючи сім'ю і інститути освіти).

  Введена П. система понять зробила значний вплив на американську соціологію, у тому числі емпіричні дослідження. В той же час його теорія піддається критиці з боку емпірично орієнтованих або радикально мислячих буржуазних соціологів за її інтелектуальну ускладненість і консерватизм (Ч. Р. Міллс). Соціологи-марксисти критикують теорію П. за формалізм, внєїсторічность, ідеалістичну спрямованість, недооцінку значення соціальних конфліктів і протиріч, апологетичні установки. Марксистська думка, показуючи неспроможність домагань структурного функционалізму на роль всеосяжної соціологічної і антропологічної теорії, в той же час не відкидає правомірності системного підходу до аналізу суспільних явищ і процесів.

  Соч.: Family. Socialization and interaction process, L., 1956; Toward а general theory of action, Camb., 1959; The social system, 2 ed., Glencoe (III.), 1959; The structure of social action, 2 ed., N. Y., 1961; Economy and society, L., 1964 (совм. з N. Smelser); Social structure and personality, N. Y., 1964; Societies: evolutionary and comparative perspectives, Englewood Cliffs, 1966; Sociological theory and modern society, N. Y,, 1967; Some problems of general theory in sociology, в кн.: Theoretical sociology, ed. by E. Tiryakian, N. Y., 1970; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Загальнотеоретичні проблеми соціології, в кн.: Соціологія сьогодні, М., 1965; Інформаційний бюлетень Наукового радого з проблем конкретних соціальних досліджень АН(Академія наук) СРСР № 6, ст 1—2, М., 1968; № 38, М., 1969.

  Літ.: Здравомислов А. Р., Проблема інтересу в соціологічній теорії, Л., 1964; Новіков Н. Ст, Критика сучасної буржуазної «науки про соціальну поведінку», М., 1966; The social theories of Talcott Parsons, ed. by М. Black, N. Y., 1961; Gouldner A. W., The coming crisis of western sociology, L., 1970.

  Л. А. Седов.