Парламентська фракція, 1) у буржуазних державах група депутатів парламенту, що є членами однієї політичної партії. Організовується для повсякденного проведення через парламент і уряд політичної лінії і програм своїх партій, очолюється партійним лідером в парламенті. У тих країнах, де П. ф. признається офіційно, в парламентських регламентах обмовляються умови їх освіти. Наприклад, в бундестагу ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) П. ф. признається група, що налічує не менше 15 чоловік, що належать до однієї політичної партії. Власні П. ф. мають і партії більшості, і партії меншості (опозиція). Особливе місце в парламентах буржуазних держав (наприклад, Франції, Італії, Японії) займають комуністичні П. ф. Депутати-комуністи використовують парламентську трибуну для викриття політики правлячих класів, роблять значний вплив на формування парламентських органів уряду, на законодавчий процес.
2) У деяких соціалістичних країнах, де існує декілька партій (ГДР, Польщі, Чехословакії і Угорщині), в найвищих органах партійного представництва є П. ф. або групи (у Польщі — партійні клуби). У ГДР(Німецька Демократична Республіка) практикується створення П. ф. не лише політичними партіями, по і масовими громадськими організаціями трудящих.
