Парлер (Parler), Парлерж (чеш. Parléř), сім'я архітекторів і скульпторів 14—начало 15 вв.(століття), у якій розрізняють південнонімецьку і чеську гілці. Серед представників південнонімецької гілки, що створили видатні пам'ятники позднеготічеського архітектури: Генріх I П. (народився між 1300 і 1310, можливо, в Кельне), що побудував зальну Хейлігкрейцкирхе в Швебіш-Гмюнде (з 1351), яка стала прототипом південнонімецьких зальних церков 14—15 вв.(століття); Іоганн П. з р. Швебіш-Гмюнд, з 1354 що керував спорудою нового хору собору у Фрей-бурге-ім-Брейсгау; Генріх II П. з Ульма, який близько 1377—83 керував (спільно з Міхаелем II П. і Генріхом III П.) спорудою хору собору в Ульме; Міхаель III П., з 1383 що керував спорудою собору в Страсбурзі. Найбільший представник чеської гілки —Петр (Петер) П. (1330, Швебіш-Гмюнд, —13.7.1399, Прага), архітектор і скульптор. З 1356 працював в Чехії; керував будівництвом собору св. Віта (продовженим його синами Вацлавом і Яном) і Карпова моста (1357—78) з передмостовими баштами в Празі, побудував хор церкви св. Варфоломея в Колпне (1360—78). Серед скульптурних творів Петра П. виділяються: надгробки Пржемисла Отакара I (1377, собор св. Віта, Прага) і Пржемисла Отакара II [1377(?), там же], а також виразні по характеристиках, відмічені яскравістю життєвих спостережень портретні бюсти в галереї тріфорія собору св. Віта (1374—85; спільно з ін. майстрами) — все камінь. Творчість Петра П. знаменує вершину готичного мистецтва Чехії.
Літ.: Reinhold Н., Der Chor des Münsters zu Freiburg und die Baukunst der Parlerfarnilie, Stras., 1929: Swoboda K. M., Peter Parler. Der Baukünstler und Bildhauer, [3 Aufl.], W., 1942; Bachmnann E., Peter Parler, Kitzingen/main [1952].
