Пармелен (Parmelin) Елен (роділсась 19.8. 1915, Нанси), французька письменниця. У 1944—56 співробітник газети «Юманіте» («L''humanité»). Романи 50-х рр. відмічені інтересом до соціальної теми: «Під'їм до стіни» (1950); «Солдатський номер 2078» (1953; про подвиг Анрі Мартена, борця проти війни у В'єтнамі); «Чорним по білому» (1954; про роботу редактора «Юманіте» під час війни в Кореї); «Діплодок» (1955) і «Леонар на іншому світі» (1957; о експлуатації художників власниками галерей). Романи «бик-матадор» (1959), «Відомий солдат» (1962), «Сьогодні» (1963), «Поїздка в Люцерни» (1965) втрачають ясність і простоту, на них лежить друк словесно-композиційної гри. У 1965—70 П. повертається до конкретної соціальної теми, але зберігає принципи «нової» техніки романа: «Забавні речі» (1967), де роздяглася пристрасть «суспільства вжитку» до даремних речей; «Чорна манера» (1970) — роман про події в травні — червні 1968 у Франції, про зрушення в свідомості лівої інтелігенції. П. відома також як автор критичних есе про образотворче мистецтво.
Соч.: Cinq peintres et ie théâtre, P. [1956]; Picasso dit..., [P., 1966]; Leguerrier fourbu, P. [1966]; La femme-crocodile [P., 1968]; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Остання ніч Аліканте, в збірці: Розповіді французьких письменників, 2 видавництва, М., 1964.
Літ.: Уварів Ю., Французька література сьогодні, М., 1960; Ваксмахер М., Французька література наших днів, М., 1967; Stil A., Blanc sur noir, «L''humanité», 1970, 1 oct., р. 10.
