Паритет в економіці, співвідношення між грошовими одиницями різних країн. У епоху звернення золота (срібло) як гроші і при вільному розміні паперових грошей на золото (до 1-ої світової війни 1914—18) співвідношення між іноземними валютами по кількості чистого золота (срібло), що міститься в порівнюваних грошових одиницях різних країн, виступало як монетний паритет . Після 1-ої світової війни в умовах звернення нерозмінних на золото паперових грошей монетний П. був замінений валютним П., який відображає співвідношення валют по кількості золота, що офіційно встановлюється урядом в національних грошових одиницях (див. Валютний курс ). Проте якщо в умовах золотого стандарту валютний (монетний) П. і масштаб внутрішніх цін змінювалися із зміною золотого вмісту національної грошової одиниці, то з відміною золотого стандарту (середина 30-х рр. 20 ст), навпаки, держави вимушені змінювати валютний П. і золотий вміст національної грошової одиниці відповідно до руху внутрішніх цін. Зміна валютного П. здійснюється з метою зближення купівельної спроможності національної валюти з купівельною спроможністю ін. валют. Співвідношення між валютами різних країн, засноване на рівності їх купівельної сили до товарам, виражає П. купівельної сили валют. На валютних ринках обмін валют здійснюється не по їх офіційному валютному П., а по валютному курсу, який відхиляється від П. залежно від ринкового попиту і пропозиції на ту або іншу валюту. У періоди валютних криз ці коливання різко загострюються.
В умовах соціалістичної економіки валютний П. встановлюється державою на плановій основі, виходячи із золотого вмісту валют і зіставлення купівельної спроможності національної валюти на внутрішньому і світовому ринках. Валютні курси національних валют соціалістичних країн вагаються лише по відношенню до капіталістичних валют залежно від ринкових відхилень курсів останніх.
