Паризька мирна конференція 1919-20
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Паризька мирна конференція 1919-20

Паризька мирна конференція 1919—20, міжнародна конференція, скликана державами-переможницями для вироблення і підписання мирних договорів з державами, переможеними в 1-ій світовій війні 1914—18. Проходіла з перервами з 18 січня 1919 по 21 січня 1920. У роботі П. м. до. брали участь Великобританія, Франція, США, Італія, Японія, Бельгія, Бразилія, британські домініони (Австралія, Канада, Південно-африканський Союз, Нова Зеландія) і Індія Греція, Гватемала, Гаїті, Хиджаз, Гондурас, Китай, Куба, Ліберія, Нікарагуа, Панама, Польща, Португалія, Румунія, Сербо-Хорвато-словенська держава, сіам, Чехословакія, а також держави, що знаходилися в стані розриву дипломатичних стосунків з німецьким блоком (Екуадор, Перу, Болівія і Уругвай). Німеччина і її колишні союзники були допущені на П. м. до. лише після того, як були вироблені проекти мирних договорів з ними. Радянська Росія на конференцію не була запрошена. Регламент П. м. до. забезпечував пануючу роль Великобританії, Франції і США, головні представники яких — Д. Ллойд Джордж, Же. Клемансо і В. Вільсон в ході секретних переговорів вирішували основні питання конференції. У результаті роботи П. м. до. були підготовлені: Версальський мирний договір 1919 з Німеччиною (підписаний 28 червня), Сен-Жерменський мирний договір 1919 з Австрією (10 вересня), Нейіський мирний договір 1919 з Болгарією (27 листопада), Тріанонський мирний договір 1920 з Угорщиною (4 червня) і Севрський мирний договір 1920 з Туреччиною (10 серпня). На П. м. до. було прийнято рішення про створення Ліги Націй і схвалений її Статут, що увійшов складовою частиною в мирні договори.

загрузка...

  Підготовлені П. м. до. мирні договори 1919—20 заклали разом з угодами, прийнятими на Вашингтонській конференції 1921—22, основи імперіалістичною версальсько-вашингтонської системи . Головні учасники П. м. до. обговорили плани задушення Радянської влади в Росії і намітили ряд заходів, направлених на підтримку білогвардійців і освіту довкола Радянської держави кордону з ворожих держав. Перекроювання карти світу П. м. до. створила вузли щонайгостріших міжнародних протиріч, що послужило згодом одній з причин 2-ої світової війни 1939—45.

  Публ.: Papers relating to the foreign relations of the United States. 1919. Paris Peace Conference, v. 1—6, 8—12, Wash., 1942—47.

  Літ.: Історія дипломатії, 2 видавництва, т. 3, М., 1965; Штейн Би. Е., «Російське питання» на Паризькій мирній конференції (1919—1920 рр.), [М.], 1949; Никольсон Р., Як робився світ в 1919 р., пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1945.

  А. І. Степанов.