Параліч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Параліч

Параліч (від греч.(грецький) parálysis — розслаблення), відсутність довільних рухів, обумовлена поразкою рухових центрів спинного і головного мозку, провідних доріг центральної або периферичної нервової системи. Розрізняють П. і парез, при якому рухові функції ослаблені, але збережені. Їх причини: порушення кровообігу, запальні процеси, травми пухлини нервової системи. Особливий вигляд П. спостерігається при істерії . П. слід відрізняти від рухових розладів при запаленні м'язів, поразці кістково-суглобового апарату, які механічно обмежують об'єм рухів. П. може спостерігатися в одному м'язі, одній кінцівці (моноплегія), в руці і нозі на одній стороні (геміплегія), в обох руках або обох ногах (параплегія) і ін.

загрузка...

  По локалізації поразки розрізняють П. периферичні, або мляві, - при поразці рухових клітин спинного мозку, його передніх корінців, периферичних нервів, сплетень або ядер черепномозкових нервів, і П. центральні, або спастичні, - при поразці центральних рухових нейронів (клітин головного мозку або їх відростків, що знаходяться в спинному мозку). Периферичний П. характеризується повною відсутністю рухів, падінням тонусу м'язів, згасанням рефлексів, атрофією м'язів. При поразці периферичного нерва або сплетення, які містять як рухові, так і чутливі волокна, виявляються і розлади чутливості.

  Для центрального П. характерний не повне випадання рухових функцій, а їх дисоціація — втрата одних і посилення інших. За відсутності рухів спостерігається підвищення тонусу м'язів, сухожильних і періостальних рефлексів з'являються патологічні рефлекси Бабінського, Россолімо і ін. Наголошуються рухи (синкінезії) співдружності — мимовільні рухи в паралізованих кінцівках при довільних рухах здоровими кінцівками, а також розлади чутливості.

  При поразці підкіркових структур мозку виникає екстрапірамідний П., зникає співдружність і автоматизовані рухи, рухова ініціатива відсутня (акінез). Тонус м'язів характеризується пластичністю — кінцівка стримується в пасивно доданому нею положенні. Для диференціальної діагностики мають значення дані електроміографії і ін. спеціальних методів дослідження.

  Прогноз і лікування визначаються захворюванням, яке викликало П. Пріменяют також спеціальні методи відновлення функцій кінцівки (масаж, лікувальна фізкультура і ін.).

  Літ.: Кроль М. Би., Федорова Е. А., Основні невропатологічні синдроми, М., 1966; Кукуєв Л. А., Структура рухового аналізатора, Л., 1968.

  Ст Би. Гельфанд.