Павлова Ганна Павлівна
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Павлова Ганна Павлівна

Павлова Ганна Павлівна (Матвєєвна) [31.1 (12.2) .1881, Петербург, —23.1.1931, Гаага], російська артистка балету. Дочка солдата і пралі. У 1899 закінчила Петербурзьке театральне училище по класу П. А. Гердта і була прийнята в Маріїнський театр.(театральний) У 1906 отримала звання балерини. У 1910 перейшла на положення гастролерки. Останній виступ в Маріїнськом театрі в 1913 — партія Никії («Баядерка» Мінкуса), остання гастроль в Росії — концерт в Дзеркальному театрі саду «Ермітаж» в 1914 в Москві. Мистецтво П., видатної класичної танцівниці, підготовлене всім розвитком російського балету почала  20 ст, багато в чому визначило його подальше зростання і затвердило за межами Батьківщини світову славу російського балетного театру. Мистецтву П. були властиві музичність і психологічна змістовність танцю, емоційність, жанрове різноманіття. У репертуарі П. виділялися трагічна партія Никії (1902) і поетично просвітлена Жізель («Жізель» Адана, 1903), а також партії, де класична основа танцю мала національно-характерне забарвлення: Пахита («Пахита» Дельдевеза), Китрі («Дон Кихот» Мінкуса) і ін. Її творчість мало велике значення для реформ М. М. Фокина . П. виконувала центральні партії на прем'єрах поставлених ним балетів «Виноградна лоза» Рубінштейна, «Евника» Щербачева, «Шопеніана» на музику Шопена, «Павільйон Арміди» Черепніна, «Єгипетські ночі» Аренського. Фокин поставив для П. концертний номер «Лебідь» на музику Сен-Санса (пізніше «Вмираючий лебідь», 1907). З 1908 П. виступала за кордоном, з 1909 брала участь в «Російських сезонах» в Парижі, в 1910 створила власну трупу, з якою гастролювала по країнах Європи, Америки, Азії.

  Соч.: Декілька сторіночок з життя, «Сонце Росії», 1912 № 23.

  Літ.: Дандре Ст, Ганна Павлова, Берлін, 1933; Ганна Павлова. 1881—1931. [Сб. спогадів], пер.(переведення) з англ.(англійський), предісл.(передмова) і прімеч. Е. Я. Суріц, М., 1956; Красовськая Ст, Ганна Павлова [Л. — М., 1964]; Stier Т., With Pavlova round the world [L., 1927]; Pavlova, ed. P. D. Magriel, N. Y., 1947; Algeranoff H., My years with Pavlova, L.— [а. о.], 1957.

  Ст М. Красовськая.

 

А. П. Павлова.

А. П. Павлова в концертному номері «Вмираючий лебідь» на музику До. Сен-Санса.