Павлова Кароліна Карлівна (вроджена — Яніш) [10 (22) .7.1807, Ярославль —2 (14).12.1893, Дрезден], російська поетеса. Здобула домашню освіту. Була знайома з А. Міцкевичом, який присвячував їй вірші. Дружина Н. Ф. Павлова . У 1833 П. опублікувала збірку перевідних і оригінальних творів німецькою мовою «Das Nordlicht», що включав переведення з А. С. Пушкіна Е. А. Баратинського, Н. М. Язикова. Автор романа у віршах і прозі «Подвійне життя» (опублікований 1848), поем «Розмова в Тріаноне» (1848), «Розмова в Кремлі» (1854), ліричних віршів (збірка «Вірша», 1863). Переклала німецькою мовою трагедії А. К. Толстого «Смерть Іоана Грізного», «Цар Федір Іоанновіч». У ранній поезії Павлової В. Г. Белінський цінував «благородну простоту» (див. Повне зібрання творів, т. 3, 1953, с. 191). Демонстративний політичний індиферентизм поезії П. 60-х рр. викликав різку оцінку М. Е. Салтикова-щедріна.
Соч.: Собр. соч.(вигадування) [Ред. і вступ. ст. Ст Брюсова], т. 1—2, М., 1915; Полн. собр. віршів. [Вступ. ст. П. П. Громова], М. — Л., 1964.
Літ.: Історія російської літератури XIX ст Бібліографічний покажчик, М. — Л., 1962.
