Осмонов Аликул (1915, аїл Каптал-арик, нині Калінінського району Киргизької РСР, — 27.12.1950, Фрунзе), киргизький радянський поет. У 1933 закінчив педагогічний технікум у Фрунзе, працював журналістом. Друкувався з 1930. У 1935 опублікована перша збірка віршів «Пісні світанку». Автор збірок «Зоряна молодість», «Чолпонстан» (обидва — 1937), «Любов» (1945), «Нові пісні» (1949) і ін. О. був талановитим ліриком, що сміливо вводив в киргизьку поезію не лише нові теми, але і нову образність, співзвучну вимогам літератури соціалістичного реалізму. У віршах О. знайшла вираження любов до рідного краю, його природі і, головне, — до людей праці, про яких написані кращі твори поета. Він працював і в області драматургії: п'єси «Об'їждчик Кооман» (1947),«Абулкасим Джанболотов» (1948), драматична комедія «Треба вирушати в Мірці» (1949) і ін. Перевів твори А. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, І. А. Крилова і ін. Нагороджений орденом «Знак Шани».
Соч.: Чигармалар жийнаги, т. 1—3, Фр., 1964—67; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Мій будинок, М., 1950; Вибране, М., 1958.
