Оппідум (лат. oppidum), тимчасовий город-крепость періоду Римської імперії, оточений ровом і земляним валом. Конфігурація і планування О. залежали від ландшафту, в якому він розташовувався. О. називалися також кельтські фортеці 2—1 вв.(століття) до н.е.(наша ера), що мали кам'яні стіни і прямокутне планування.
Літ.: Haverfield F., Ancient town planning, Oxf., 1913.
