1) О. сербська, культурно-просветельськая і суспільно-політична організація [Об'єднана омладіна сербська (Уjeдіњена омладіна српська)]. Була створена в серпні 1866 на конференції представників літературних і культурно-просветельських кружків студентства і інтелігенції Воєводіни і Сербії в р. Новини-сад. Незабаром О. оголосила себе показним органом всіх югославянських народів Південно-східної Європи і імперії Османа. Через Л. Каравелова Про. встановила зв'язки з болгарським національно-визвольним рухом; підтримувала контакти з діячами культури Чехії, Словаччини, Росії. Спочатку в О. переважав вплив лібералів. У 1870 в ній оформилося революційно-демократичне крило на чолі з С. Марковичем що намагався перетворити О. на революційно політичну партію. У 1871 О. була заборонена австрійськими і сербськими властями, після чого деякий час існувала нелегально. На базі О. в Сербії і Воєводіне пізніше були створені ряд нових кружків, що називалися О.
2) О. чеська, група чеської радикальної молоді, проти якої в 1894 відбувся політичний судовий процес в Празі по звинуваченню в створенні таємної антиурядової організації О. Хоча звинувачення доведено не було, би. ч.(переважно) учасників процесу була засуджена на різні терміни тюремного ув'язнення. У подальшому О. стали називати весь рух радикально налагодженої чеської молоді початку 90-х рр. Рух не мав чіткої політичної платформи, його учасники симпатизували різним партіям (від младочехов до соціал-демократів), проте всіх їх об'єднували рішучість боротися проти реакційного режиму Габсбургов, активна участь в боротьбі за загальне виборче право. У 1919 в Чехословакії був заснований політичний клуб «омладінаржей-девятідесятников».
