Омметр (від ом і...метр ), прилад безпосереднього відліку для виміру електричних активних (омічних) опорів. Різновиди О.: мегомметри, тераомметри, мікроомметри, що розрізняються діапазонами вимірюваних опорів. Виготовляють О. з магнітоелектричними вимірником і О. з магнітоелектричним логометром .
Дія магнітоелектричного О. заснована на вимірі сили струму, що протікає через вимірюваний опір при постійній напрузі джерела живлення. Для виміру опорів від сотень ом до декількох Мом вимірник і вимірюваний опір r x включають послідовно. У цьому випадку сила струму I у вимірнику і відхилення рухливої частини приладу а пропорційні: I = З a = U /( r 0 + r x ); а = U / C ( r 0 + r x ), де U — напруга джерела живлення; r 0 — опір вимірника. При малих значеннях r x (до декількох ом ) вимірник і r x включають паралельно. При постійних U і З відхилення а залежить від r x і тому для полегшення вимірів шкала вимірника може бути проградуйована в омах . Погрішність такого О. 5—10% від довжини робочої частини шкали.
Часто О. є частиною комбінованого приладу — ампервольтомметра (див. Комбінований прилад електровимірювання ). При необхідності точніших вимірів в О. використовується мостовий метод виміру (див. Міст вимірник ). Для підвищення чутливості вимірника і точності вимірів в таких О. застосовують електронні підсилювачі.
З 60-х рр. 20 ст стали застосовувати електронні О. з цифровим відліком значення вимірюваного опори (див. Цифровий прилад ), а також прилади, в яких передбачена можливість підключення до ЕОМ(електронна обчислювальна машина). Межі вимірів опору в таких О. від 1 Мом до 100 Мом і вище; погрішність 0,01—0,05%.
Літ.: Шкурін Р. П., Довідник по електро — і електронноїзмерітельним приладам, М., 1972; Довідник по приладам електровимірювань, під ред. До. До. Ілюніна, Л., 1973.