Олесі Олександр (псевдонім; справжнє ім'я і прізвище Олександр Іванович Кандиба) [23.11(5.12) .1878, сіло Кандибіно, нині Белопольського району Сумської області УРСР, — 22.7.1944, Прага], український поет. Закінчив Харківський ветеринарний інститут (1902). Кращі вірші перших збірок «Із сумом радість обнялася» (1907), «Вірші» (1909) відобразили настрої демократичної частини української інтелігенції в 1905—07. Пізня творчість О. відмічено впливом декадентства, естетичність, національною обмеженістю («Вірші», 3 книги, 1911; цикл «Щороку», 1914). У 1919 О. емігрував. У збірках «На чужині» (1920), «Перезва» (1921), «Кому повем печаль мою» (1931) переважає відчуття туги по батьківщині. Переклав українською мовою «Гімн про Гайавате» Р. Лонгфелло, казки В. Хауфа і ін.
Соч.: Вібранi твори, 3 вигляд., Xapкiв, 1930; Поєзiї. [Вступ. ст. М. Рільського], До., 1964; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Лірика. [Вступ. ст. М. Рильського], М., 1962.
Літ.: Шамота Н. 3., За конкретно-історичне віддзеркалення життя в літературі, «Комуніст України», 1973 № 5, с. 93—94.
