Оксидиметрія (від йому.(німецький) oxydieren — окислювати і ...метрія ), точніше редоксиметрія, група методів кількісного хімічного аналізу (див. Об'ємний аналіз і Титриметричний аналіз ), заснованих на вживанні окислювально-відновних реакцій (див. Окислення-відновлення ). Сучасна О. розділяється (по назві хімічних сполук, що містяться в стандартних розчинах ) на ряд методів: іодометрія (йод або тіосульфат натрію), перманганатометрія (перманганат калія), хроматометрія (біхромат калія), броматометрія (бромат калія), тітанометрія (хлорид або сульфат тривалентного титану), церіметрія (сульфат чотиривалентного церію) і ін. Для встановлення кінцевої точки титрування (точки еквівалентності) зазвичай в О. використовуються специфічні індикатори хімічні : у йодометрії — крохмаль, в хроматометрії — дефініламін, в церіметрії — ферроїн і т.д. Вживання потенціометрії (див. Електрохімічні методи аналізу ) для встановлення точки еквівалентності значно розширює область оксидіметрічеських визначень. Число методів О. продовжує збільшуватися за рахунок вживання нових реагентів:калія гексацианоферріата, аськорбінової кислоти, ацетада свинцю (IV), гипогалогенідов і ін. О.широко застосовується для аналізу неорганічних і органічних речовин і є найбільш поширеним виглядом титриметричних визначень.
Літ.: Крешков А. П., Основи аналітичної хімії, 3 видавництва, [кн.] 2, М., 1971; Захарьевський М. С., Оксредметрія, Л., 1967. Див. також літ.(літературний) при ст. Об'ємний аналіз .
