Німецької Демократичної Республіки - Чехословацької Соціалістичної Республіки договір 1967
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Німецької Демократичної Республіки - Чехословацької Соціалістичної Республіки договір 1967

Німецької Демократичної Республіки — Чехословацької Соціалістичної Республіки договір 1967 Про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу, підписаний 17 березня 1967 в Празі. ГДР(Німецька Демократична Республіка) і ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) відповідно до принципів соціалістичного інтернаціоналізму, на основі рівноправ'я, пошана суверенітету і невтручання у внутрішні справи один одного заглиблюватиме дружбу і розвивати співпрацю у всіх областях, включаючи економічні і науково-технічні зв'язки, координацію народногосподарських планів, кооперацію в області наукових досліджень і виробництва, відношення в області культури, науки і ін. Обидві сторони відповідно до Статуту ООН(Організація Об'єднаних Націй) сприятимуть забезпеченню світу і безпеки, послідовно проводити політику мирного співіснування. Сторони констатували, що Мюнхенська угода від 29 вересня 1938 (див. Мюнхенська угода 1938 ) було недійсно із самого початку зі всіма витікаючими звідси наслідками. Сторони умовилися розглядати Західний Берлін як особливу політичну одиницю. Вони відзначають, що досягнення мирного врегулювання німецького питання на основі визнання існування двох суверенних німецьких держав і нормалізація стосунків між ними відповідають потребам європейської безпеки. ГДР(Німецька Демократична Республіка) і ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) зобов'язалися ефективно захищати відповідно до Варшавським договором 1955 недоторканість кордонів обох країн і приймати всі необхідні заходи для того, щоб перешкодити агресії сил західно-німецького мілітаризму і реваншизму. В разі озброєного нападу на одну із сторін з боку якої-небудь держави або групи держав ін. сторона надасть їй негайну військову і ін. допомога. Договір поміщений на 20 років.

  Публ.: «Neues Deutschland», 1967, 18. III; «Rudé právo», 1967, 18. III.

  Ст А. Бабенко.