Німецький союз (Deutscher Bund), об'єднання німецьких держав, утворене 8 червня 1815 на Віденському конгресі 1814—15. До складу Р. с. увійшло сначала39 держав (до 1866 число держав, що входили в Р. с., скоротилося до 32), у тому числі вольні міста Бремен, Гамбург, Любек і Франкфурт-на-Майне. Членами Р. с. поряд з німецькими і австрійськими монархами були англійські і голландські королі як володарі (відповідно) Ганновера і Люксембурга, а також данський король як володар Гольштейна і Лауенбурга. Союзні збори (сейм), що складалися з представників окремих держав, засідали у Франкфурті-на-Майне під головуванням австрійського делегата. Вирішення цих зборів практично не були обов'язкові для членів Р. с. Діяльність союзних зборів була направлена на придушення революційного і національно-визвольного руху. Р. с. використовувався австрійською монархією, що грала у нім керівну роль, в боротьбі з Пруссією за гегемонію в Германії. Під час Революції 1848—1849 Р. с. розпався, але в 1850 був відновлений (див. Ольмюцськоє угода 1850 ). Після розгрому Австрії в австро-прусській війні 1866 Р. с. був ліквідований: у 1867 був створений Північно-німецький Союз на чолі з Пруссією.
Документи: Protokolle der deutschen Bundes-versammiung. Bd 1—24, Fr./M., 1817—31.
Літ.: Ilse F.. Geschichte der deutschen Bundesversammlung. Bd 1—3, Marburg, 1860—62.
