Новак (Novak) Венцеслав (1.9.1859, Покров, — 20.9.1905, Загріб), хорватський письменник, музичний критик. Друкувався з 1881. Автор романів («Павло Шегота», 1888; «Нікола Баретіч», 1896; «Останні Стіпанчичи», 1899; і ін.), повістей («З підвалів великого міста» і ін.), розповідей. Для творів Н. характерні критика буржуазного суспільства, правдиве зображення життя міської бідноти; першим в хорватській літературі він створив образи робітників. У деяких творах Н. позначився вплив модернізму, а також натуралізму (роман «Тіто Дорчич», опублікований посмертно в 1906).
Соч.: Djela, t. 1—12, Zagreb, 1932—36; Djela, t. 1—3, Zagreb, 1951—52 (літ.).
