Неосхоластика, збірне поняття, об'єднуюче різний перебіг католицької філософії, прагнучої до реставрації середньовічної схоластики. Виникнення Н. можна віднести до початку 19 ст (відродження томізму в Італії — В. Буццетті і його учень С. Сорді, Дж. Корнольді; у Іспанії — Х. Бальмес; у Германії середини 19 ст — І. Клейтген). З 2-ої половини 19 ст розвиток Н. приймає усе більш широкі масштаби. Енцикліка папи Льва XIII «Aeterni patris» (4 серпня 1879) проголосила учення Хоми Аквінського єдино дійсною філософією католицизму. Після цього розвиток Н. йде в основному в руслі неотомізма ; опубліковані по розпорядженню папи Пія Х «24 томістських тези» (27 липня 1914) формулювали основні положення католітічеськой філософії по всіх її головних розділах: онтології, космології, антропології і теодіцєї. У Іспанії (у 2-ій половині 20 ст — і у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини)) розвивалася також схоластична традиція, витікаюча з ідей іспанського філософа Ф. Суареса.
В сучасний період Н., поряд із строгим томізмом і суаресизмом, включає різні філософські школи, прибічники яких намагаються синтезувати томізм з новітнім перебігом ідеалістичної думки (лувенськая школа в Бельгії, пуллахськая школа у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини)). ДО Н. примикають також платоновсько-августініанськая школа (І. Гессен — ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), М. Ф. Шакка — Італія) і школа, що зберігає франциськанськую традицію (І. Меллер, Т. Барт — ФРН(Федеральна Республіка Німеччини)). Бачивши своє завдання у філософському обгрунтуванні церковних догматів, Н. зберігає методологію середньовічної схоластики і ставить своєю за мету «здолати матеріалізм і пантеїзм досконалішими, ніж в схоластики, засобами, включити католицизм в культурний прогрес піднести людям одкровення сучасними аргументами, привести знання і віру до нової формули, зробити поступку розвитку Нового часу, допустившись у філософію людську самосвідомість» (Меуєr Н., Weltanschauung der Gegenwart, Paderborn — Wurzburg, 1949, S. 155—56).
Літ.: Przywara E., Die Problematik der Neuscholastik, «Kant-studien», 1928, Bd 33; Ehrle F., Die Scholastik und ihre Aufgaben in unserer Zeit, 2 Aufl., Freiburg im Breisgau 1933; Sbarra A., I problemi della neoscolastica, Napoli, 1936. див.(дивися) також літ.(літературний) при ст. Неотомізм .
