Неверовський Дмитро Петрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Неверовський Дмитро Петрович

Неверовський Дмитро Петрович [21.10(1.11) .1771, с. Прохоровка, нині Канівського району Черкаської області, — 21.10(2.11) .1813, Галле], герой Вітчизняної війни 1812, генерал-лейтенант (1812). Брав участь в російсько-турецькій війні 1787—91 і у війні з Польщею 1792—94. У 1812 командував 27-ою піхотною дивізією. 2 (14) серпня загін з піхоти і кавалерії під командуванням Н. чинив наполегливий опір перевершуючим силам французької кінноти І. Мюрата під Червоним, що зірвало план Наполеона відрізувати російські війська від Смоленську. 24 серпня (5 вересня) дивізія Н. наполегливо обороняла Шевардінський редут, а 26 серпня (7 вересня) — Семеновськие флеші під час Бородінського битви 1812, в якому Н. був поранений. Брав участь в битвах під Тарутіном і Малоярославцем, потім в звільненні Німеччини від наполеонівських військ. 6 (18) жовтня в Лейпцігській битві 1813 був поранений і помер від гангрени. У 1912 прах Н. був перевезений до Росії і похований на Бородінськом поле.