Малоярославец
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Малоярославец

Малоярославец, місто, центр Малоярославецкого району Калузької області РРФСР. Розташований на правом, високому березі річки Калюжа (басейн Оки). Вузол автомобільних доріг. Залізнична станція на лінії Москва — Брянськ, в 121 км. на північний захід від Москви і в 61 км. на північний схід від Калуги. 21,2 тисяч жителів (1970). Дослідний завод науково-дослідного інституту за технологією ремонту тракторів і сільськогосподарських машин; заводи: сполучних і кріпильних деталей, цегельний, молочний, філія московського заводу «Червоний багатир»; фабрики: меблева, швацька, сувенірів. М. заснований в кінці 14 століття князем Володимиром Андрійовичем Серпуховським і названий Ярославцем на честь його сина Ярослава. У 1485 був приєднаний до Московського великого князівства і став іменуватися М. (на відміну від Ярославля). Під час Вітчизняної війни 1812 під М. 12(24) жовтня сталася битва між росіянами і французькими військами. Поразка 6(18) жовтня французького авангарду маршала І. Мюрата на річці Чернішня  прискорило відступ наполеонівської армії з Москви, яке почалося увечері 6 жовтня. Наполеон вирішив відходити на Смоленськ через Калугу, де розраховував захопити крупні склади продовольства і фуражу, маючи намір надалі стриматися на рубежі річок Західна Двіна і Дніпро, щоб звідти почати новий похід в 1813. Рух наполеонівських військ був виявлений загоном генерала І. С. Дорохова, який доніс про цей М. І. Кутузову. 10(22) жовтня Кутузов двинув на Фомінськоє 6-й піхотний корпус генерала Д. С. Дохтурова і 1-й кавалерійський корпус. Встановивши, що на М. йдуть головні сили Наполеона, Дохтуров поспішив до М., щоб прикрити дорогу на Калугу. Головні сили російської армії увечері 11(23) жовтня виступили з Тарутінського табору, а 12(24) жовтня Кутузов направив на допомогу Дохтурову 7-й піхотний корпус генерала Н. Н. Раєвського. Вранці 12(24) жовтня передові частини 6-го корпусу вибили з М. 2 французьких батальйону, що зайняли місто напередодні увечері. З підходом 4-го корпусу Е. Богарне французи знов оволоділи М. Постепенно з обох боків личили нові сили (до 25 тисяч з кожного боку), і битва прийняла запеклий характер: місто 8 разів переходило з рук в руки і до кінця дня залишився у французів. Втрати французів —5 тисяч, росіян —3 тисячі чоловік. З підходом головних сил (90 тисяч проти 70 тисяч у французів) війська Кутузова зайняли позицію в 1—3 км. на південь від М. на шляху до Калуги. 13(25) жовтня обидві сторони готувалися до продовження битви, але 14(26) жовтня Наполеон наказав відступати на Боровськ — Верею — Можайськ — Смоленськ. Битва під М. з'явилася стратегічною перемогою російської армії, яка оволоділа ініціативою, не допустила виходу противника в південні губернії і змусила його до відступу по розореній Смоленській дорозі.

  Під час Великої Вітчизняної війни 1941—1945 в районі М. відбувалися запеклі бої в ході Московської битви 1941—1942 . Місто було захоплене німецько-фашистськими військами 18 жовтня 1941 і звільнене Червоною Армією 2 січня 1942. Є Музей Вітчизняної війни 1812.

 

Літ.: Беспалов Ст М., Дмітрієв А. Е., Малоярославец, [Калуга], 1960.