Малхасянц Степан Саркисовіч [25.10(6.11) .1857, Ахалцихе, нині Ахалцихського району Грузинської РСР, — 21.7.1947, Єреван], радянський філолог, академік АН(Академія наук) Вірменською РСР (1943). Закінчив Петербурзький університет (1889). Опублікував історіко-лінгвістічні і текстології дослідження праць древнеармянських істориків — Павстоса Бузанда (5 вік), Мовсеса Хоренаци (кінець 5 — почало 6 століть), Себеоса (7 вік). Як мовознавець М. відомий роботами по граматиці і синтаксису древнеармянського мови, серіями статей по окремих питаннях розвитку буд вірменської мови. Автор чотиритомного «Тлумачного словника вірменської мови» (1944—1945; Державна премія СРСР, 1946), що охоплює лексику древне-, середньо- і новоармянського літературної мови, а також діалектів. М. належить переведення і критичне видання текстів Мовсеса Хоренаци, Павстоса Бузанда, книги вірменського медика Амірдовлата Амаснаци «Користь медицина» (15 вік), книги історика Сімеона Ереванци «Джамбр» (18 вік).
Літ.: Гарібян А., Найбільший вірменський філолог. (До 100-ліття з дня народження С. С. Малхасянца), «Комуніст», 1957, 26 грудня;
