Наїб (араб. — заступник, уповноважений, намісник), в середньовічних мусульманських державах (Арабському халіфаті, Золотій Орді і ін.) правитель округу або провінції, в азербайджанських ханствах — керівник магалом (округом, провінцією), в імамате Шаміля — його уповноважений, що здійснював військово-адміністративну владу на певній території. У деяких сучасних мусульманських країнах Сходу — заступник якого-небудь начальника або духовної особи, інколи — начальник місцевої поліції, старшина сільської громади. У імперії Османа — суддя шаріатського суду, заступник верховного судді, помічник кадію (див. Каді ).
