Народність, мовна, територіальна, економічна і культурна спільність людей, що історично склалася, передуюча нації . Початок формування Н. відноситься до періоду консолідації племінних союзів; воно виражалося в поступовому змішенні племен, заміні колишніх кровноспоріднених зв'язків територіальними. Першими склалися Н. рабовласницької епохи (староєгипетська, древнееллінськая і ін.). У Європі процес утворення Н. завершився в основному в період феодалізму (староруська, польська, французька і ін. Н.). У останніх частинах світу цей процес продовжувався і в подальші епохи. Н. зазвичай складалися з декількох племен, близьких по своєму походженню і мові (польська — із слов'янських племен: галявин, віслян, мазовшан і ін.), або з різномовних племен, що змішалися в результаті завоювання одних племен іншими (французька — з гальських племен римських колоністів і німецьких племен: франків, вестготів, бургундов і ін.). В процесі складання Н., у міру посилення зв'язків між окремими її частинами, мову одну з етнічних компонентів (більш багаточисельного або розвиненішого) перетворюється на спільну мову Н., а останні племінні мови зводяться до ролі діалектів, а інколи зовсім зникають; формується територіальна, культурна і господарська спільність із загальною самоназванієм. Становлення держави сприяло зміцненню Н., але в процесі історичного розвитку Н. могли не збігатися з державою ні територіально, ні по мові.
З розвитком капіталістичних стосунків і посиленням економічних і культурних зв'язків Н. перетворюються на нації. Н., що виявилися розділеними на частини державними кордонами, можуть дати початок декільком національним утворенням (португальці і галісийци, німці і люксембуржци і ін.). Староруська Н. з'явилася загальним коренем російською, українською і білоруською Н., що склалися згодом в нації. Не менше части випадки, коли у формуванні однієї нації брали участь або беруть участь декілька Н. У СРСР деякі Н. (туркменська, киргизька і ін.) перетворилися на нації, минувши капіталістичну стадію розвитку. Багато Н. (особливо дрібні), що відстали з ряду причин в своєму розвитку, можуть і не перетворитися на нації; з часом вони вступають в тісні зв'язки з іншими, розвиненішими Н. і націями, засвоюють їх культуру і мову і поступово зливаються з ними.
Розпад колоніальної системи імперіалізму і завоювання багатьма країнами Азії і Африки державної незалежності прискорили процеси етнічної консолідації і зростання національної самосвідомості. З племінних територіальних етнічних груп формуються нові Н. і нації.
Літ.: Енгельс Ф., Походження сім'ї, приватній власності і держави, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 21; Ленін Ст І., Що таке «друзі народу» і як вони воюють проти соціал-демократів?, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 1; Алексєєв Ст, Рід, плем'я, народність, нація, М., 1962; Чисельність і розселення народів світу, під ред. С. І. Брука, М., 1962; Козлів Ст І., Динаміка чисельності народів, М., 1969.
