Наровчат, сіло (з 1780 по 1926 — місто), центр Наровчатського району Пензенської області РРФСР, в 15 км. від же.-д.(железнодорожний) станції Самаєвка (на лінії Рязань — Рузаєвка). Батьківщина письменника А. І. Купріна . У 14 ст на місці Н. існувало ординське для золота місто Наручадь, яке, судячи по монетах, що чеканилися в нім, мало другу назву, — Мохши і був улусним центром. Археологічні розкопки вироблялися в 20-х рр. 20 ст А. А. Кротковим і в 1959—63 А. Е. Аліхової. Відкриті залишки мечеті, суспільних лазень з водопроводом, житлових споруд з підпільною системою опалювання, гончарних горнів; на території мусульманського кладовища — розвалини монументальних мавзолеїв. Знайдені різні предмети побуту і культури. На околиці Н. (у колишній слободі Стара Сотня) досліджений могильник мордви мокши, що відноситься до 13—14 вв.(століття)
Літ.: Кротков А. А., До питання про північні улуси Золотоординського ханства, «Ізв. Суспільства обстеження і вивчення Азербайджану», 1927 № 5; Лебедев Ст І., Загадкове місто Мохши, Пенза, 1958; Аліхова А. Е., Старосотенський могильник, в кн.: Археологічна збірка, т. 1, Саранськ, 1948; її ж. Мавзолей міста Мохши-Наровчата, «Радянська археологія», М., 1973 № 2.
