Наровчатов Сергій Сергійович (р. 3.10.1919, р. Хвалинськ, нині Саратовської області), російський радянський поет. Член КПРС з 1943. Закінчив МІФЛІ і Літературний інститут ним. М. Горького (обидва — в 1941). Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. Автор поетичних збірок «Вогнище» (1948), «Солдати свободи» (1952), «Вимогливий подорожній» (1963), в яких переважає військова тема. У пізніших книгах: «Чверть століття» (1965), «Через війну» (1968), «Полудень» (1969) звучать мотиви спадкоємності революційних і бойових традицій, філософського роздуму про прожитий. Лірика Н. відкрито гражданственна, відмічена ясністю і простотою стилю. Активно виступає як літературний критик; книги «Незвичайне літературознавство» (1970) і «Атлантида поряд з тобою. Критика, полеміка, роздуми» (1972) включають багаточисельні вислови Н. по питаннях російської класичної і сучасної радянської поезії. У 1973 опублікував поему «Василь Буслаєв». Секретар СП(Збори постанов) СРСР(Союз письменників СРСР), перший секретар Московського відділення СП(Збори постанов) РРФСР (з 1971). Нагороджений орденом Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Ізбр. проїзв.(твір), т. 1—2, М., 1972.
Літ.: Дементьев Ст, Вогненний міст. Книга про поезію, М., 1970; Грудцова О., Сергій Наровчатов. Нарис творчості, М., 1971.
