Надійності теорія, наукова дисципліна, в якій розробляються і вивчаються методи забезпечення ефективності роботи об'єктів (виробів, пристроїв, систем і т.п.) в процесі експлуатації. У Н. т. вводяться показники надійності об'єктів, обгрунтовуються вимоги до надійності з врахуванням економічних і ін. чинників, розробляються рекомендації по забезпеченню заданих вимог до надійності на етапах проектування, виробництва, зберігання і експлуатації.
Кількісні показники надійності вводять в Н. т. на основі побудови математичних моделей даних об'єктів. У Н. т. використовуються всілякі математичні методи; особливе місце займають методи теорії вірогідності і математичної статистики. Це пов'язано з тим, що події, що описують показники надійності (моменти появи відмов, тривалість ремонту і т.д.), часто є випадковими. Для розрахунку вірогідність безвідмовної роботи об'єкту протягом деякого часу використовується аналітичні методи теорії випадкових процесів . Розрахунок кількісних показників надійності об'єктів з врахуванням можливості відновлення пристроїв, що відмовили, багато в чому аналогічний розрахунку систем масового обслуговування теорії . Аналітичні методи розрахунку надійності поєднуються з методами моделювання на ЕОМ(електронна обчислювальна машина).
Літ.: Шор Я. Б., Статистичні методи аналізу і контролю якості і надійності, М., 1962; Гнеденко Б. Ст, Беляєв Ю. До., Солов'їв А. Д., Математичні методи в теорії надійності, М., 1965; Оптимальні завдання надійності, пер.(переведення) з англ.(англійський), під ред. І. А. Ушакова, М., 1968; Барлоу Р., Прошан Ф., Математична теорія надійності, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1969; Барзіловіч Е. Ю., Каштанів Ст А., Деякі математичні питання теорії обслуговування складних систем, М., 1971; Довідник по надійності, пер.(переведення) з англ.(англійський), т. 1—3, М., 1969—70; Козлів Би. А., Ушаков І. А., Довідник за розрахунком надійності, М., 1974.
