Надійний Дмитро Миколайович [24.10(5.11) .1873, Нижній Новгород, нині Гіркий, — 22.2.1945, Москва], радянський військовий діяч, генерал-лейтенант (1940). З дворян. Закінчив Павлівське військове училище (1894) і Академію Генштабу (1901). Брав участь в російсько-японській війні 1904—05. Служив в Головному управлінні Генштабу. У 1913—14 начальник російських військових інструкторів в Монголії. Під час 1-ої світової війни 1914—18 командував полком, дивізією і корпусом, генерал-лейтенант (1917). З 1918 — в Червоній Армії: військкерівник Пріуральського окружного комісаріату (1918), командувач Північним (листопад 1918 — лютий 1919) і Західним (лютий — липень 1919) фронтами. На посаді командувача 7-ою армією (жовтень — листопад 1919) брав участь в обороні Петрограду проти білогвардійських військ генерала Н. Н. Юденіча. У 1921—22 інспектор піхоти і помічник головного інспектора Червоній Армії і флоту, в 1922—23 командир стрілецького корпусу, в 1923—24 помічник начальника Військової академії РККА. У 1925—26 помічник інспектора піхоти РККА. У 1926—1933 викладав у Військовій академії ним. М. Ст Фрунзе, в 1933—41 — у Військово-медичній академії ним. С. М. Кирова. З 1942 у відставці. Нагороджений орденом Червоного Прапора.
Соч.: На підступах до Петрограду літом 1919 р., М., 1928.
