Навроцкий Олександр Олександрович (псевдонім — Н. А. Вроцкий) [1(13) .3.1839, Петербург, — 28.5(10.6) .1914], російський письменник. Був військовим, вийшов у відставку (1891) в чині генерал-лейтенанта. У 1879—83 видавав консервативний журнал «Російська мова». Літературну діяльність почав слабким в художньому відношенні романом «Сімейство Тарських» (1869). Автор декількох історичних п'єс, витриманих у дусі помірного лібералізму. Писав вірші, в яких використовував художні прийоми романтичні балади і народні пісні. Вірш Н. «Круча Стеньки Разіна» (1870) увійшло в вольну російську поезію і, покладене на музику самим автором, стало популярною народною піснею. Його драматична хроніка «Стенька Разін» (1871) була перероблена народниками і використовувалася ними в революційній пропаганді.
Соч.: Хвилі життя, СП(Збори постанов) Би, 1894; Світочі Російської землі, СП(Збори постанов) Би, 1896; Оповіді минулого, кн. 1—3, СП(Збори постанов) Би, 1896—1902; По Волзі, СП(Збори постанов) Би. 1903.
