Навкрарії (греч. naukraríai), територіальні округи в Аттіці. Виникли, імовірно, в 7 ст до н.е.(наша ера) Існувало 48 Н., по 12 в кожній з 4 родових філ . Основною функцією Н. було спорудження військового флоту; кожна Н. повинна була спорядити 1 корабель з екіпажем і виставити на війну 2 вершники. Очолював Н. щорік сменявшийся навкрар, що відав збором засобів витратами на споруду і оснащення корабля, що спостерігав за його спорудою і командував їм. Навкрары складали раду.
При Солоне спостерігається розквіт діяльності навкраров. Клісфен збільшив число Н. до 50 (по 5 Н. у кожній з 10 філ), але їх політичне значення впало у зв'язку з утворенням нових територіальних одиниць — демов. У 5 ст до н.е.(наша ера) (можливо, в 483 при Фемістокле) Н. зникли, т.к. флот став споруджуватися на засоби держави і багатих громадян після введення одного з видів літургії — трієрархиі.
Літ.: Успенський До. Н., Афінські навкрари і навкрарії, «Ізв. історичного суспільства при Московському університеті», 1896, т. 1.
