Повінь, значне затоплення водою місцевості в результаті підйому рівня води в річці, озері або морі, що викликається різними причинами. Н. на річці походить від різкого зростання кількості води унаслідок танення снігу або льодовиків, розташованих в її басейні, а також в результаті випадання рясних опадів. Н. незрідка викликаються підвищенням рівня води в річці унаслідок того, що захаращується русла льодом при льодоході (затору) або унаслідок закупорювання русла під нерухомим крижаним покривом скупченнями внутрішньоводного льоду і утворення крижаної пробки (зажора). Незрідка Н. виникають під дією вітрів, що доганяють воду з моря і викликають підвищення рівня за рахунок затримки в гирлі приношуваною річкою води. Н. такого типа спостерігалися в Ленінграді (1824, 1924), Нідерландах (1952). На морському побережжі і островах Н. можуть виникнути в результаті затоплення прибережної смуги хвилею, що утворюється при землетрусах або виверженнях вулканів в океані (див. Цунамі ). Подібні Н. нерідкі на берегах Японії і на ін. островах Тихого океану Н. можуть бути обумовлені проривами гребель, захисних гребель. Н. трапляються на багатьох річках Західної Європи — Дунаї, Сіні, Роне, По і ін., а також на річках Янцзи і Хуанхе в Китаї, Міссісіпі і Огайо в США. У СРСР великі Н. спостерігалися на рр. Дніпрі (1931) і Волзі (1908 і 1926).
Найбільш ефективний спосіб боротьби з Н. — регулювання річкового стоку шляхом створення водосховищ.
