Місцева протиповітряна оборона (МПВО), система оборонних заходів, що здійснювалися місцевими органами влади, направлених на захист населення і народного господарства від повітряного нападу противника. Захист населення і народного господарства від ударів з повітря став здійснюватися в 1-у світову війну 1914—18. У 20—30-х рр. МПВО(місцева протиповітряна оборона) виникла в багатьох європейських державах. У СРСР 4 жовтня 1932 була організована МПВО(місцева протиповітряна оборона) як централізована загальносоюзна організація. МПВО(місцева протиповітряна оборона) створювалася в крупних містах, на важливих об'єктах промисловості, транспорту, зв'язку, в установах, учбових закладах, в житловому секторі. Силами особового складу МПВО(місцева протиповітряна оборона) була виконана велика робота по будівництву притулків, вченню населення способам захисту від повітряного і хімічного нападу, по підготовці формувань для рятувальних і невідкладних аварійно-відновних робіт. У Велику Вітчизняну війну 1941—45 заходів МПВО(місцева протиповітряна оборона) отримали широкий розмах, були створені частини і формування МПВО(місцева протиповітряна оборона), які знешкоджували велику кількість авіабомб і артилерійських снарядів, ліквідовували десятки тисяч пожеж і загорянь, відновили сотні ж.-д.(железнодорожний) мостів, запобігали аваріям, надавали медичну допомогу пострадавшим. У зв'язку з появою і розвитком ядерної зброї, ракет і значним підвищенням приголомшуючих можливостей авіації і ін. засобів боротьби МПВО(місцева протиповітряна оборона) в СРСР в 1961 перетворена в цивільну оборону .
