Місцевість, у фізичній географії одна з морфологічних частин ландшафту географічного . Є групою зв'язаних урочищ, пов'язаних з окремими крупними формами рельєфу (наприклад, з вододілами, річковими долинами і терасами і т.п.) або з коливаннями глибини залягання одні і ті ж корінних (доантропогенових) порід (наприклад, схильних до карсту вапняків під покривом лесовидних суглинків). Як М. в ландшафтоведенії розглядаються також складні системи однотипних урочищ, що злилися в процесі свого розвитку (наприклад, системи верхових болотяних масивів в ландшафтах тайги), і частини ландшафту, що відрізняються один від одного кількісним співвідношенням площ, зайнятих різнотипним урочищами (наприклад, боровимі, болотними в тайзі і т.п.) при однорідному якісному складі останніх. У географічній літературі термін «М-коду.» уживається також в загальному сенсі (як ландшафт, територія зі своєрідним поєднанням природних умов).
