Місництво
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Місництво

Місництво, система феодальної ієрархії в Російській державі в 15—17 вв.(століття) Назва «М-код.» сталося від звичаю вважатися «місцями» на службі і за государевим столом. Той з феодалів, який вважав своє походження більш древнім, благородним і знатним або особисті свої заслуги значними, займав місце ближче до царя і, відповідно, претендував на вищу посаду у війську або в цивільній адміністрації. Складність і строкатість стосунків усередині княжих, боярських і дворянських пологів і між ними, невірогідність генеалогічному відомостей приводили до частих спор і розбратів з приводу М., які розбирали цар і Боярська дума. У 1-ій половині 16 ст М. спостерігалося лише серед бояр і колишніх питомих князів. З середини 16 ст М. проникає в середу дворян, а в 17 ст навіть в середу гостей і городових чинів. Через М. люди здатні, але недостатньо родовиті не могли зайняти скільки-небудь значного місця на військовій і державній службі. В той же час М. відкривало можливості для заняття вищих службових постів людям із знатних прізвищ, що не володіли особистими достоїнствами. Розвиток в Росії абсолютизму, одним з принципів якого було створення бюрократичного апарату, що підкоряється центральній владі і що протистоїть носіям феодальної роздробленості, вів до витіснення М. Князья і бояри, навпаки були зацікавлені в збереженні М-коду що поширював їх колишній привілеї на дворян і людей служивих. Інтереси оборони країни, що вимагали, щоб на чолі армії стояли здатні воєначальники, також вимушували відмінити М., яке і було ліквідовано вирішенням земського собору 1682.

загрузка...

  У переносному розумінні М. — дотримання узкоместних інтересів, що завдають збитку загальній справі.

  Літ.: Місництво і абсолютизм у кн.: Абсолютизм в Росії (XVII—XVIII вв.(століття)), М-код 1964; Марквіч А. І. Про місництво, ч. 1, До., 1879; його ж, Історія місництва в Московській державі XV—XVI вв.(століття), Одеса, 1888.

  С. О. Шмідт.