Мілль (Mill) Джеймс (6.4.1773, Нортуотер-брідж, Шотландія, — 23.6.1836, Кенсингтон), англійський філософ, історик і економіст. Батько Джона Стюарта Мілля . Закінчив богословський факультет Едінбурзького університету (1798). Був пастором. Займався журналістською діяльністю. Після публікації «Історії Британської Індії» (т. 1—3, 1817—18) отримав місце в компанії Ост-індськой в Лондоні, де служив до кінця життя. Випробував значний вплив утилітаризму І. Бентама . В своїй основній філософській роботі «Аналіз феноменів людського духу» (1829) М., слідуючи ученню Д. Юма, прагнув звести всі значення до відчуттів або переживань, включаючи в їх число відчуття і «ідеї». М. широко використовував висунутий Юмом і Д. Гартлі принцип асоціації ідей, вважаючи його основною операцією свідомості. У етиці М. дотримувався утилітаризму, вважаючи суспільну користь вищим принципом і критерієм моралі, яка не піддається повній реалізації в житті людей. У відданості загальному благу М. убачав джерело особистого щастя. Для його соціологічних переконань характерне заперечення концепції природного права і прагнення пояснити вміст і структуру всіх соціальних інститутів виходячи безпосередньо з принципу користі. Дотримуючись ліберально-буржуазних політичних поглядів, М. пропонував часткові удосконалення голений.(британський) конституційної системи, бачивши справжнього господаря держави в «середньому класі», тобто в промисловій і торгівельній буржуазії.
І. С. Нарський.
В книзі «Елементи політичної економії» (1821) М. виступив як послідовник і коментатор учення Д. Рікардо, вважаючи його теоретичною зброєю в боротьбі із залишками феодалізму у сфері економіки. В той же час М. вульгаризував теорію Рікардо, ігноруючи її суть — теорію трудової вартості; поклав початок розкладанню рікардіанськой школи. М. відомий як один з авторів апологетичній теорії т.з. фонду заробітної плати, згідно якої загальна частка заробітної плати в національному доході визначається природними чинниками і не залежить від результатів класової боротьби.
Соч.: The principles of toleration, L., 1837; A fragment on Mackintosh, new ed., L., 1870.
Літ.: Маркс До., До критиці політичної економії, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 13; його ж, Теорії додаткової вартості (IV том «Капіталу»), там же, т. 26; Розенберг Д. І., Історія політичної економії, ч. 2, М. — Л., 1935, с. 304—13; Історія філософії, т. 3, [М.], 1943, с. 456—59; Bain A., J. Mill, L., 1882; Stephen L., The English utilitarians, v. 2, N. Y., 1950; Mill John St., Autobiography, N. Y., [1957].
