Міграція енергії, перенесення енергії, мимовільний перехід енергії з однієї частки — донора (атома або молекули) на іншу — акцептор. М. е. не пов'язана ні з випусканням фотона донором і його поглинанням акцептором, ні з обміном електронами або атомами між взаємодіючими частками. М. е. — результат електромагнітної взаємодії часток (індуктивно-резонансний механізм) або часткового перекривання їх електронних оболонок (обмінно-резонансний механізм). Мігрувати можуть різні форми енергії, проте частіше за весь М. е. спостерігається після переходу молекули (атома) в електронно-збуджений стан при поглинанні нею кванта світла. За час, поки не стався зворотний процес випромінювання світла і молекула знаходиться у збудженому стані, вона може передати отриману нею енергію ін. молекулі, що знаходиться досить близький, тобто на відстані, меншому довжини хвилі відповідного випромінювання (< 80 ). У середовищі (розчинах або кристалах), що конденсує, така передача відбувається багато разів, і енергія може зміститися від місця поглинання кванта світла на порівняно великі відстані (декілька мкм ) . М. е. відбувається в газах, рідинах і твердих тілах. С. І. Вавілов показав, що М. е. пояснює такі явища, як концентраційна деполяризація і концентраційне гасіння люмінесценції фарбників в розчинах.
М. е. грає велику роль в біологічних системах, беручи участь в багатьох процесах життєдіяльності. Особливо важливе значення М. е. електронного збудження має в фотобіології . Так, в процесі фотосинтезу квант світла переводить молекулу хлорофілу або ін. пігменту в електронно-збуджений стан. Потім енергія мігрує від однієї молекули пігменту до іншої до тих пір, поки не виявиться на особливій молекулі, службовці реакційним центром, що перетворює енергію електронного збудження в хімічну енергію (тобто енергію, увязнену в хімічних зв'язках). Окрім міжмолекулярної М. е., можливе і внутрішньомолекулярне перенесення енергії. Так, М. е. між окремими азотистими підставами відбувається, мабуть, в молекулі ДНК(дезоксирибонуклеїнова кислота) (або РНК(рибонуклеїнова кислота)) після поглинання нею кванта ультрафіолетового випромінювання, що, можливо, грає роль в ушкоджувальній дії короткохвильової радіації на клітки і віруси. Другий приклад внутрішньомолекулярною М. е. — перенесення енергії кванта світла в молекулі никотінамідаденіндінуклеотіда (НАД) від аденінової угрупування до никотінамідной.
Літ.: Вавілов С. І., Мікроструктура світла, Собр. соч.(вигадування), т. 2, М., 1952; Рід С., Збуджені електронні полягання в хімії і біології, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1960; Теренін А. Н., Фотоніка молекул фарбників і родинних органічних сполук, Л., 1967; Сміт До., Хенеуолт Ф., Молекулярна фотобіологія, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1972.
