Мігрень (франц. migraine), гемікранія (від греч.(грецький) hemi — полу- і kranion — череп), захворювання, що характеризується нападами головного болю, що локалізується зазвичай в одній половині голови, що періодично повторюються. Частіше хворіють жінки. В більшості випадків наголошується те, що спадкове обтяжило; захворювання часто починає виявлятися в період статевого дозрівання. Механізм походження головного болю при М. пов'язаний із змінами тонусу внутрі- і позачерепних судин; передбачають, що спочатку розвивається спазм, а потім — зниження тонусу судин і внаслідок цього їх ненормальне розширення. Напади головного болю поєднуються з нудотою, блювотою, світлобоязню. Спостерігаються блідість або почервоніння шкіри особи, похолодання кистей і стоп, слабкість, озноб, позіхання і ін. явища. Хворі зазвичай скаржаться на відчуття іскр, що світяться, зигзагоподібних ліній, інколи на зниження зору і туман в очах (офтальмічеськая М.). У ін. випадках виникають скарги на відчуття оніміння, колення в кінцівках, інколи в особі і мові. Т. н. симптоматична М. є ознакою органічних захворювань мозку (пухлини, судинні аневризми і пр.).
