Мюшфік, Мушфік (псевдонім; справжнє ім'я і прізвище Мікаїл Кадир огли Ісмаїлзаде) (серпень 1908 — 12.3.1939), азербайджанський радянський поет. Народився в Баку в сім'ї вчителя. У 1931 закінчив педагогічний інститут в Баку. Був викладачем азербайджанської мови і літератури. Друкувався з 1926. Перша збірка ліричних віршів «Вітри» опублікований в 1930, потім вийшли збірки «Голосу дня» (1932), «Серед бурових» (1932), «Вірші» (1934), «Шенгюль Шюнгюль і Менгюль» (1934) і ін. Романтика революції, героїка боротьби за соціалізм — основний вміст поезії М. («Клятва», «Революція», «28 квітня» і ін.). Поет оспівував оновлення азербайджанського села (поеми «Афшан», 1933, «Шойла», 1934, і ін.), народження нових міст («Чекання Мінгечаура», «Гімн про Тертергесе» і ін.), дружбу народів («Пісня про вічність», «Севан» і ін.). Лірика М. емоційно насищена, музична. М. вперше в азербайджанській поезії засобами класичної форми (метрики аруза, символіки і т. п.) виразив сучасний вміст. Поезія М. зробила великий вплив на розвиток азербайджанської радянської лірики. М. перекладав азербайджанською мовою твори А. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, С. Я. Маршака, Омара Хайяма і ін.
Соч.: Сечилміш есерлері, ч. 1—2, Баки, 1957—60; Дуjгу japпаглари, Баки, 1965; Есерлері, ч. 1—2, Баки 1968—70; у русявий.(російський) пер.(переведення), у кн.: Вірші азербайджанських поетів, Би., 1959; Розбитий саз, Би., 1968.
Літ .: Абдуллаєв Р., Про літературні і естетичні погляди Мушфіка, «Літературний Азербайджан», 1966 № 9,
