Мухаммед Алі, Мехмет Алі (1769, р. Кавала, Македонія, — 2.8. 1849, Александрія), правитель Єгипту в 1805—49, засновник династії, що правила до Липневої революції 1952. Родом албанець, яничар. Займався торгівлею тютюном. Читати навчився у віці 45 років. У 1799—1801 як командир албанського загону турецької армії брав участь у війні Туреччини проти Франції в Єгипті. Прийшов до влади, спираючись на мусульманське духівництво Каїра що очолювалося Омаром Макрамом. Розправившись з Омаром Макрамом, а потім з мамлюкамі (1811), став повновладним правителем Єгипту, лише формально визнаючи сюзеренітет турецького султана. Створив регулярну армію, за допомогою якої вів завойовні війни (у Аравії, 811—18, Східному Судані, 1820—22; у 1824—28 війна в Морєє з метою придушення грецької національно-визвольної революції 821—29). Вів війни з турецьким султаном (див. Єгипетські кризи ). Під час другої війни (1839—40), не дивлячись на перемогу над тур.(турецький) армією, вимушений був під тиском європейських держав капітулювати (27 листопада 1840) і відкрити Єгипет для іноземної торгівлі.
Для покриття витрат ліквідовував вакфи (1809), землеволодіння мамлюков і відкупників (мультазімов) (1811—14), зосередив всі землі в руках держави. Після 1829 почав дарувати землі своїм наближеним. Робив заходи, направлені на розвиток сільського господарства, фабричній промисловості. Реорганізував управління країною, ввів (1816—20) монополію зовнішньої торгівлі, а також монополію держави на скупку і продаж з.-х.(сільськогосподарський) продуктів і ремісничих виробів. Широко удавався до допомоги іноземних (головним чином французьких) фахівців. Заснував ряд світських шкіл, в яких готувалися національні кадри; посилав за кордон єгипетську молодь для вчення.
Літ.: Маркс До., Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 9, с. 202; Луцьке Ст Би., Нова історія арабських країн, 2 видавництва, М., 1966, гл.(глав) 3, 6, 8; ар-рафії Абд Ар-Рахман, Аср Мухаммед Алі (Епоха Мухаммеда Алі), 3 видавництва, Каїр, 1951.
