Мусянокодзі Санеацу (р. 12.5.1885, Токіо), японський письменник. Вчився на відділенні соціології Токійського університету. Почав друкуватися в 1908 («Пустеля» — збірка віршів, розповідей, есе). Один із засновників журналу і групи «Сиракаба» («Біла береза», 1910—23). Випробував сильний вплив Л. Н. Толстого. Ідейна основа творчості М. — віра в можливість самовдосконалення людини, прагнення до повного розвитку його духовних сил. Відомі повести «Простодушний» (1910), «Щасливець» (1915), «Дружба» (1919), п'єси «Його молодша сестра» (1915), «Хвала людині» (1922). З післявоєнних вигадувань виділяється повість «Вчитель правди» (1950).
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Щасливий калліграф Тайдзан, в кн.: Японська новела. 1960—1970, М., 1972.
Літ.: Історія сучасної японської літератури, М., 1961.
