Мусульманське повстання 1855—73, повстання некитайських народностей в провінції Юньнань проти панування маньчжурської династії Цин, що проводила політику розпалювання національної ворожнечі і жорстокого пригноблення некитайських народностей. Незадовго до повстання цинськие владі підсилили незаконні побори з місцевої народності хуей (паньтей), що сповідала іслам. Повстання почалося після того, як місцеві власті, скориставшись зіткненнями на релігійно-громадському грунті між китайцями (ханьцамі) і хуей в районі копальні Шиянчан, чинили масове биття мусульман. В ході повстання, в якому брали участь і, бай і ін. некитайські народності, виділилися два основні центри: на чолі з Ма Жу-луном, що діяв на Ю. і Ст Юньнані, і на чолі з Ду Вень-сю, Піннань-Го, що створив в 1856 державу («Держава заспокоєння півдня») із столицею в р. Дали. Після переходу Ма Жу-місяць в 1862 на сторону цинських властей головною базою став район, контрольований Ду Вень-сю. Невдала облога повстанцями в 1867—69 адміністративного центру провінції Кунь-міна дозволила цинським військам перейти в настання. Після узяття ними в 1872 Дали повстання було жорстоко пригнічено.
