Мунье Емманюель
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мунье Емманюель

Мунье (Mounier) Емманюель (1.4.1905, Гренобль, — 22.3.1950, Шатне-Малабрі, поблизу Парижа), французький філософ-ідеаліст, засновник і глава французького персоналізму, організатор і керівник його теоретичного органу — журналу «Еспрі» («Esprit», заснований в 1932). У основі учення М. лежить визнання абсолютної цінності особи. М. різко відмежовує поняття особи від поняття індивіда. Якщо індивід, по М., — це ізольоване людське «Я», замкнутий в собі, занурена в свій внутрішній світ людина, то особа — це вища духовна суть, що знаходиться в постійному творчому самоосуществленії. Це самоосуществленіє є заперечення особою своєї індивідуальної самодостатності і замкнутості, устремління до трансцендентного. В цілому персоналізм М. — один з різновидів католицького модернізму . Розділяючи загальну з екзистенціалізмом теорію «залучення», М. вважав, проте, що особа не «кинута» в світ, не ворожа йому, а розумно включається в нього, перетворюючи його згідно зі своїми морально-політичними устремліннями.

  Персоналізм М. ставив і конкретні соціально-політичні завдання: боротьбу з капіталізмом і колоніалізмом, виступи проти фашизму, підтримку світу. Дорога звільнення людства М. бачив в моральному оновленні. Виступаючи як противник капіталізму з позицій «християнського соціалізму», М. одночасно вимагав «подолання» марксизму; вченню про класову боротьбу і соціалістичну революцію він протиставив ідею духовної революції «персоналіста і громадської».

  Соч.: Manifeste au service du personnalisme, P., 1936; Qu''est-се que le personnalisme?, P., 1947; Ceuvres, t. 1—4, P., 1961—63.

  Літ.: Ковалів Ст Н., Французька буржуазна філософія 20 ст, М., 1970, с. 211—22; [Emmanuel Mounier], «Esprit», 1950 № 12 (174); Mounier et sa génération, P., 1956; Moix C., La pensée d''emmanuel Mounier, P., 1960; Cuissard L., E. Mounier, P., 1963; Conilh J., Emmanuel Mounier. Sa vie, son oeuvre. Avec un exposé de sa philosophie, P., 1966; Plużański Т., Mounier, Warsz., 1967; Domenach J.- M., Emmanuel Mounier, P., 1972.

  Т. А. Сахарова.