Московські переговори 1939
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Московські переговори 1939

Московські переговори 1939 між СРСР, Великобританією і Францією про укладення договору про взаємодопомогу, проходілі в квітні — серпні в обстановці загрози світової війни, що посилилася після Мюнхенської угоди 1938, окупації німецько-фашистськими військами Чехії і Моравії і завершення розчленовування Чехословакії (березень 1939).

загрузка...

  18 березня уряд СРСР виступив за негайне скликання наради представників СРСР, Великобританії, Франції, Польщі, Румунії і Туреччини для обговорення заходів по запобіганню подальшій агресії. В середині квітня англійський уряд, відхилює радянську пропозицію, зі свого боку запропонував Радянському уряду дати однобічні гарантії сусіднім з СРСР державам Східної Європи; прийняття англійських пропозицій залишало Великобританії можливість у випадку залучення Радянського Союзу до військових дій залишитися в стороні від війни. Вказавши на необхідність дотримання принципів рівності і взаємності, Радянський уряд вніс 17 квітня пропозиції про висновок Радянським Союзом, Великобританією і Францією потрійного договору про взаємодопомогу (проект договору був представлений Радянським урядом 2 червня) і військову конвенцію. Радянські пропозиції зобов'язали кожну з договірних держав надати негайно усіляку допомогу, включаючи і військову, учасникові договору, нападу в Європі, що піддався; ці пропозиції передбачали також надання його учасниками допомоги східноєвропейським державам, що піддалися нападу, розташованим між Балтійським і Чорним морями і таким, що граничать з СРСР. Почалися тривалі переговори, в ході яких уряди Великобританії і Франції спочатку ухилялися від визнання принципу взаємодопомоги, а пізніше (після тих, що продовжувалися більше місяця тяганини) стали направляти зусилля на всемірне обмеження що приймаються ними на себе зобов'язань. Така ж тактика тяганини і фактичного зриву розгляду питання проводилася західними державами у відповідь на вимогу СРСР про поширення гарантій трьох держав на прибалтійські держави. Бажаючи додати діловий характер переговорам, Радянський уряд запропонував почати обговорення військових питань ще до завершення політичних переговорів. Проте унаслідок що проводилася західними державами тактики саботажу англо-французькі військові представники лише 11 серпня прибули до Москви для переговорів про висновок військової конвенції. До того ж це були другорядні особи, що не мали, як виявилось, необхідних повноважень для укладення договору. Радянський Союз (він був представлений До. Е. Ворошиловим, Б. М. Шапошниковим і ін. видними військовими діячами) вніс в ході переговорів конкретний військовий план, по якому його озброєні сили виставлені проти можливого агресора, повинні були включити 120 піхотних і 16 кавалерійських дивізій, 5 тис. важких знарядь, 9—10 тис. танків, від 5 до 5,5 тис. бойових літаків. Проте Великобританія і Франція не привезли розроблених військових планів; вони не забезпечили згоди польського уряду на прохід через Польщу в разі військового конфлікту з Німеччиною озброєних сил СРСР, що позбавляло радянські війська можливості увійти до зіткнення з ворогом. Радянські гарантії були знехтувані урядами Латвії, Литви, Естонії і Фінляндії.

  Одночасно с М. п. англійський уряд вів таємні переговори з гітлерівською Німеччиною з метою досягнення угоди на антирадянській основі (відомості про них проникли в друк); при цьому М. п. використовувалися ним, щоб спонукати німецький уряд піти на найбільші поступки Великобританії в ході підготовки цієї угоди (див. Лондонські переговори 1939 ). У такій обстановці Радянський уряд, що розгадав подвійну політичну і дипломатичну гру своїх партнерів по переговорах, був вимушений прийняти пропозицію Німеччини про укладення германо-радянського договору про ненапад; 23 серпня договір був підписаний.

  Завівши М. п. 1939 в безвихідь, уряди Великобританії і Франції сприяли розв'язуванню Німеччиною 2-ої світової війни.

  Публ.: Переговори військових місій СРСР, Англії і Франції в Москві в серпні 1939, «Міжнародне життя», 1959 № 2—3.

  Літ.: Панкратова М., Сиполс Ст, Чому не удалося запобігти війні. Московські переговори СРСР, Англії і Франції 1939 років (Документальний огляд), М., 1970; Вівсяний І. Д., Таємниця, в якій війна народжувалася, М., 1971.

   Д. Асанов.